Вивчено вплив донора сірководню (H₂S) гідросульфіду натрію (NaHS) на теплостійкість проростків пшени-ці і можливу участь H₂O₂ і NO як посередників у реалізації стрес-протекторних ефектів H₂S. Показано, що обробка проростків NaHS підвищує їх виживаність після ушкоджувального прогріву. Протягом перших чотирьох годин від початку дії донора H₂S у коренях відзначено підвищення вмісту H₂O₂ та NO. Обробка проростків антиоксидантом диметилтіосечовиною (ДМТС), інгібітором НАДФН-оксидази імідазолом, а також антагоністами NO усувала стрес-протекторний ефект донора H₂S. При цьому антагоністи NO лише частково перешкоджали зростанню вмісту H₂O₂ в коренях за умов їх обробки NaHS, а ДМТС та імідазол практично повністю нівелювали спричинюване донором H₂S підвищення вмісту NO. Результати вка зують на важливість попереднього накопичення H₂O₂ у зростанні вмісту NO під дією сірководню та участь обох сигнальних молекул у реалізації його стрес-протекторних ефектів.