Азометинові похідні п-амінобензойної кислоти як антиоксиданти та інгібітори ксантиноксидази

Кобзар, ОЛ
Татарчук, АВ
Качаєва, МВ
Пільо, СГ
Суховєєв, ОВ
Суховєєв, ВВ
Броварець, ВС
Вовк, АІ
Dopov. Nac. akad. nauk Ukr. 2020, 6:74-82
https://doi.org/10.15407/dopovidi2020.06.074
Розділ: Хімія
Мова: Українська
Анотація: 

Встановлено антиоксидантні властивості гідроксильованих азометинових похідних п-амінобензойної кис лоти та інгібувальний вплив цих сполук на активність ксантиноксидази. Аналіз інгібувальної активнос ті серії синтезованих азометинових сполук щодо ксантиноксидази, а також результати молекулярного до кінгу вказують на те, що в механізмах інгібування ферменту можуть бути задіяні карбоксильна і гідроксильна групи. Вплив азометинових похідних описується кінетикою змішаного типу з мікромолярними значеннями констант інгібування. Інгібувальна здатність найактивнішої сполуки, 4-(((1E)-(2-гідрокси-5- нітрофеніл)метилен)аміно)бензойної кислоти, співмірна з впливом відомого інгібітора — алопуринолу. Молекулярний докінг азометинового інгібітора в активний центр ксантиноксидази свідчить про те, що карбоксилатна група утворює водневі зв’язки з амінокислотними залишками Arg880, Thr1010 і Glu1261, а гідроксильна група наближена до залишків Glu802 і Asn768. Крім того, арильні фрагменти молекули інгібітора фор мують контакти із Phe914, Phe1009, Leu648, Phe1013 та іншими залишками. Антиоксидант ні властивості азометинів оцінено в модельній системі шляхом визначення малонового діальдегіду в тесті з тіобарбіту ровою кислотою. Показано, що здатність деяких сполук нейтралізувати гідроксильні радикали перевищує дію тролоксу як еталонного антиоксиданту.

Ключові слова: інгібування, азометини, антиоксидантні властивості, гідроксильні радикали, ксантиноксидаза, молекулярний докінг