З використанням квантово-хімічних методів ab initio (6-31G(d,p) DFT (B3LYP/6-31G(d,p)) і сольватаційної моделі IEF PCM (GAMESS) вивчено утворення комплексів катіонів Zn²⁺ і Fe³⁺ з 3-гідрокси-флавоном і трьома його похідними — (4′-(N,N-диметиламіно)флавонол, 4′-[N,N-ди(2-гідроксіетиламіно)]флавонол, 3’,4’-ди(гідроксикарбонілметокси)флавонол. Показано, що 3-гідроксигрупа молекул флавонолів у депротонованій формі є основним центром зв’язування катіонів і заліза, і цинку; у випадку 3′,4′-ди(гідроксикарбонілметокси)флавонолу в утворенні комплексів з Zn²⁺ також беруть участь бічні групи фенільного фрагмента. Для обох реакцій комплексоутворення (з катіонами Zn²⁺ та Fe³⁺) похідні флавонолу мали більші значення вільної енергії Гіббса в порівнянні з вихідним флавонолом; найбільш сильним хелатуючим агентом був 4′-[N,N-ди(2-гідроксіетиламіно)]флавонол. Вільна енергія взаємодії всіх флавонолів з катіонами заліза була в ∼2 рази вищою, ніж з катіонами цинку, що передбачає можливість заміщення цинку залізом в його комплексі з флавонолами. Результати квантово-хімічних розрахунків добре корелюють з експериментальними даними і можуть бути використані для прогнозування властивостей комплексів флавонолів з металами.