На основі аналізу та інтерпретації експериментальних даних магнітотелуричного зондування й магнітоваріаційного профілювання за допомогою пакета програмного забезпечення тривимірного моделювання низькочастотних електромагнітних полів виявлено серію провідників від поверхні до глибин 2500 м, а також від 5 до 30 км та від 50 до 120 км переважно в центральній частині Інгульського мегаблока, а також в межах Голованівської шовної зони. Аномаліями електропровідності характеризуються окремі частини Ємилівської, Первомайської, Звенигородсько-Братської та Кіровоградської зон розломів.